Значення
- (Лінгвістика) –
Голосно, з напруженням вимовити, вигукнути щось, часто через сильні емоції (біль, гнів, відчай тощо).
- (Лінгвістика) –
Довгим або повторюваним криком вимагати, домогтися чогось; виблагати криком.
- (Лінгвістика) –
Розмовне значення: довести когось до виснаження, завдати клопоту своїми постійними вимогами або скаргами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викричу, ти викричиш, він викричить, ми викричимо, ви викричите, вони викричать