викричати

[ʋɪkrɪt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Голосно, з напруженням вимовити, вигукнути щось, часто через сильні емоції (біль, гнів, відчай тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Довгим або повторюваним криком вимагати, домогтися чогось; виблагати криком.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне значення: довести когось до виснаження, завдати клопоту своїми постійними вимогами або скаргами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викричу, ти викричиш, він викричить, ми викричимо, ви викричите, вони викричать

Більше записів