викруження

[ʋɪkruʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Дія за значенням дієслова “викружувати” — викривлення, вигинання чогось, надання чомусь вигнутої, зігнутої форми.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., рідк.) Витонченість, надмірна вигадливість у чомусь (наприклад, у манері поведінки, висловлюваннях тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викруження, р. викруження, д. викруженню, з. викруження, о. викруженням, м. викруженні, к. викруження

Більше записів