викружальник

1. (іст.) Майстер, який виготовляв викружанки — різнокольорові паперові прикраси для оздоблення святкових дерев, приміщень або для народних ігор та обрядів.

2. (перен., рідко) Той, хто створює щось витончене, ажурне або надто вигадливе; орнаментатор.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |