викручування

1. Дія за значенням дієслова “викручувати”; механічне обертання, поворот чогось (наприклад, ключа, гвинта) з метою відкріплення, зняття або витягування.

2. Переносно: нав’язування комусь своєї волі, примушування до чогось небажаного або невигідного шляхом психологічного тиску, хитрощів або зловживання становищем.

3. У техніці та ремонті: процес видалення зламаного кріпильного елемента (гвинта, шпильки тощо) з різьбового отвору за допомогою спеціальних інструментів або прийомів.

Приклади вживання

Приклад 1:
І моя остання надія на затримку, на якісь можливі зачіпки й викручування зникла Треба їхати. Сіли всі, як годиться перед великою дорогою, на хвилинку.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |