викручений
[ʋɪkrut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
(про предмет) Такий, що має вигнуту, зігнуту або закручену форму; зігнутий, вигнутий, закручений.
- (Лінгвістика) –
(перен., про людину) Хитрий, вправний у викручуванні, ухиленні від чого-небудь; крутій.
- (Психологія) –
(перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; змучений, зморений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викручений, р. викрученого, д. викрученому, з. викрученого, о. викрученим, м. викрученім