Словник Української Мови
Буква
1. Таємно або насильно захопити когось, незаконно позбавити волі з метою отримання викупу або з інших причин.
2. Привласнити чужу річ, таємно або силою забрати щось у когось.
3. Перен. Непомітно або швидко забрати, перемістити когось або щось.
4. Перен. Присвоїти собі результат чужої інтелектуальної праці (ідею, винахід, художній образ тощо).
Приклад 1:
Якби Респондентові вдалося (а не виключено, що вдалося) викрасти яку-небудь п’ятсотлітню реліквію (на кшталт урни зі шкірою героїчного Браґадіна, здертою за наказом султана Мустафи), то він (маю на увазі Респондента) легко позбувся би своїх пекучих фінансових клопотів. Я не претендую на непомильність мого припущення, але нічим іншим пояснити цю вперту Респондентову «прощу» (хе-хе) мені не вдається.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”