виковий
[ʋɪkoʋɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Історія) –
Стосовний до вику (старовинної української міри об’єму рідин, що дорівнювала приблизно 60-70 літрам), пов’язаний з ним; такий, що вимірюється або відміряний виками.
- (Історія) –
Уживається у складі власної назви історичної місцевості Києва — Виковий став (Виків, Викове урочище), що походить від розташування там у давнину королівських винокурень або мірницьких складів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виковий, р. викового, д. виковому, з. викового, о. виковим, м. виковім