виковий

[ʋɪkoʋɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Стосовний до вику (старовинної української міри об’єму рідин, що дорівнювала приблизно 60-70 літрам), пов’язаний з ним; такий, що вимірюється або відміряний виками.

  2. (Історія) –

    Уживається у складі власної назви історичної місцевості Києва — Виковий став (Виків, Викове урочище), що походить від розташування там у давнину королівських винокурень або мірницьких складів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виковий, р. викового, д. виковому, з. викового, о. виковим, м. виковім

Більше записів