Значення
- (Загальне) –
Дія за значенням дієслова “викорінювати” — повне знищення, ліквідація чогось (часто негативного), що глибоко вкоренилося, вирвання чогось разом із корінням.
- (Біологія) –
(у біології, сільському господарстві) Процес видалення рослин (наприклад, бур’янів, пнів) разом із кореневою системою для запобігання їхньому відростанню.
- (Соціологія) –
(переносно) Систематична та радикальна боротьба з явищами, що вважаються шкідливими (наприклад, злочинністю, корупцією, хворобами), з метою їх повної ліквідації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викорінювання, р. викорінювання, д. викорінюванню, з. викорінювання, о. викорінюванням, м. викорінюванні, к. викорінювання