викорчування

[ʋɪkort͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Дія за значенням дієслова “викорчувати” — видалення пнів, коріння дерев або чагарників із землі з метою очищення ділянки.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: повне винищення, ліквідація чогось (наприклад, звичаїв, пережитків, явищ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викорчування, р. викорчування, д. викорчуванню, з. викорчування, о. викорчуванням, м. викорчуванні, к. викорчування

Більше записів