1. (про рослини, пні, коріння) Вириватися з землі разом з корінням, корчами; бути викорчованим.
2. (переносно, про щось закріплене, вкорінене) Видалятися, знищуватися, ліквідуватися (про явища, звички, почуття тощо).
викорчовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |