1. Спеціальна машина або знаряддя для викорчовування пнів, коріння, чагарників тощо з ґрунту.
2. Робітник, який займається викорчовуванням пнів, коріння.
викорчовувач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови