Древослів

Словник Української Мови

викопчений

[ʋɪkopt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Який піддався копченню (обробці димом або димним повітрям для консервації та надання специфічного смаку та аромату), закопчений.

  2. (Техніка) –

    Який набув певного кольору, вигляду або властивості внаслідок тривалого впливу диму, задимлений, закопчений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викопчений, р. викопченого, д. викопченому, з. викопченого, о. викопченим, м. викопченім

Більше записів