виконуючий
[ʋɪkonujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Менеджмент) –
Особа, яка тимчасово займає певну посаду та здійснює пов’язані з нею обов’язки, зазвичай у період, коли штатний працівник відсутній або посада вакантна (наприклад, виконуючий обов’язки директора).
- (Юриспруденція) –
У контексті права або офіційних документів — особа, на яку покладено обов’язок здійснити певну дію, виконати доручення або реалізувати волю (наприклад, виконуючий заповіт).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виконуючий, р. виконуючого, д. виконуючому, з. виконуючого, о. виконуючим, м. виконуючім