виконавчий
[ʋɪkonɑʋt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Який стосується виконання, здійснення чого-небудь, пов’язаний з практичною реалізацією рішень, законів, планів тощо.
- (Менеджмент) –
Який безпосередньо керує виконанням чого-небудь, займається організацією виконання прийнятих рішень; розпорядчий.
- (Юриспруденція) –
У складних термінологічних словосполученнях: такий, що здійснює виконання, реалізацію чогось (напр., про виконавчу владу в системі поділу державної влади).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виконавчий, р. виконавчого, д. виконавчому, з. виконавчого, о. виконавчим, м. виконавчім