виконавчо-розпорядчий

[ʋɪkonɑʋt͡ʃo-rozporjɑdt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Який стосується здійснення виконавчої влади та безпосереднього керівництва, управління чим-небудь, пов’язаний з оперативним розпорядженням і контролем за виконанням рішень.

  2. (Юриспруденція) –

    Який належить до органу, установи або посадової особи, що мають право віддавати обов’язкові до виконання розпорядження, керувати діяльністю підпорядкованих структур та контролювати її.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виконавчо-розпорядчий, р. виконавчо-розпорядчого, д. виконавчо-розпорядчому, з. виконавчо-розпорядчого, о. виконавчо-розпорядчим, м. виконавчо-розпорядчім

Більше записів