виконавчо-розпорядчий

1. Який стосується здійснення виконавчої влади та безпосереднього керівництва, управління чим-небудь, пов’язаний з оперативним розпорядженням і контролем за виконанням рішень.

2. Який належить до органу, установи або посадової особи, що мають право віддавати обов’язкові до виконання розпорядження, керувати діяльністю підпорядкованих структур та контролювати її.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |