Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Вимагати, випрошувати щось у когось, часто настирливо або з використанням хитрого підходу; виклянчити.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) З великими труднощами, наполегливістю отримувати, добувати щось, домагатися чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викомарюю, ти викомарюєш, він викомарює, ми викомарюємо, ви викомарюєте, вони викомарюють