Значення
- (Техніка) –
Виймати, видаляти щось за допомогою колючого знаряддя або гострого предмета (наприклад, виколювати око, виколювати камінь із стіни).
- (Техніка) –
Робити отвір, поглиблення, виїмку, колючи або довбаючи (наприклад, виколювати паз, виколювати написи на камені).
- (Лінгвістика) –
Розкривати, виявляти щось приховане, докопуючись до суті (переносне значення; наприклад, виколювати правду, виколювати секрет).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я виколюю, ти виколюєш, він виколює, ми виколюємо, ви виколюєте, вони виколюють