викохування

[ʋɪkoxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    (дія за значенням дієслова «викохувати») Процес ретельного виховання, догляду або плекання когось або чогось, що призводить до досконалості, високої якості або розквіту; випещення, вишколювання.

  2. (Біологія) –

    (рідко) Результат такої дії — те, що викохане, виховане з особливою турботою та стараннями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викохування, р. викохування, д. викохуванню, з. викохування, о. викохуванням, м. викохуванні, к. викохування

Більше записів