виключний

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Такий, що становить виняток із загального правила або звичайного стану; незвичайний, надзвичайний.

2. (Юриспруденція) –

   Позбавлений будь-яких обмежень; особливий, винятковий за своїми повноваженнями або статусом.

3. (Лінгвістика) –

   Надзвичайно високої якості; видатний, неперевершений.

4. (Філософія) –

   (У філософії) Такий, що існує окремо, самостійно, незалежно від іншого.

Правопис та відмінювання