виключальність

1. Властивість або стан того, що є винятковим, унікальним, що не має собі рівних або аналогів; винятковість.

2. У філософії та соціальних науках — концепція або ідея, що стверджує винятковість, особливість та перевагу певної групи, нації, культури чи інституції над іншими.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |