виключальність

[ʋɪkljut͡ʃɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що є винятковим, унікальним, що не має собі рівних або аналогів; винятковість.

  2. (Філософія) –

    У філософії та соціальних науках — концепція або ідея, що стверджує винятковість, особливість та перевагу певної групи, нації, культури чи інституції над іншими.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виключальність, р. виключальності, д. виключальності, з. виключальність, о. виключальністю, м. виключальності, к. виключальносте

Більше записів