1. Такий, що може бути викликаним, викликається або призначений для виклику (у програмуванні — про об’єкт, функцію, метод тощо).
2. У мовознавстві: такий, що виражає виклик, заклик до дії (про мовленнєвий жанр, інтонацію).
викликуваний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував. Економ аж захрип, бо кожному наймитові мусив називати пана, війта і жида.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |