виклик

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Дія за значенням дієслова “викликати”; надання можливості, запрошення або вимога з’явитися кудись, прибути до когось, а також сигнал, знак для такого запрошення (наприклад, виклик лікаря, виклик до дошки, виклик по гучномовцю).

2. (Лінгвістика) –

   Публічне звернення, заклик, пропозиція взяти участь у чомусь, вступити у змагання, суперечку або дискусію (наприклад, кинути виклик супернику, прийняти виклик на дебати).

3. (Психологія) –

   Складне завдання або проблема, що потребує подолання труднощів, напруження сил, прояву здібностей і сприймається як стимул до розвитку (наприклад, виклики сучасності, технологічний виклик, працювати на виклик).

4. (Інформаційні технології) –

   У комп’ютерній техніці та програмуванні — інструкція, команда або процедура для виконання певної функції, підпрограми; звернення до системи або модуля (наприклад, системний виклик, виклик функції).

5. (Техніка) –

   У телекомунікаціях — встановлення з’єднання між абонентами; сеанс телефонного розмови (наприклад, вхідний виклик, міжнародний виклик).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми