виклеймити

[ʋɪklɛjmɪtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Позначити клеймом (розпеченим залізом, тавром), зазвичай як покарання або для ідентифікації.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: публічно, різко засуджувати, ганьбити, оголошувати когось гідним осуду; давати комусь або чомусь ганебну характеристику.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я виклеймлю, ти виклеймиш, він виклеймить, ми виклеймимо, ви виклеймите, вони виклеймлять

Більше записів