1. (про металеві предмети) Такий, що має поверхню, вкриту вибоїнами, слідами від удару тупим знаряддям (наприклад, молотка); понівечений, пошкоджений клепанням.
2. (перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; зморений до крайності.
виклепаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |