Значення
- (Лінгвістика) –
(заст.) Швидкий, різкий рух, порив; вихватка, вихватки.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Частина чогось, що можна взяти, відірвати або відрізати за один раз; жменя, пучок, відривок.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Невелика кількість чогось сипкого, що можна взяти двома пальцями; щіпка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. вихвату, д. вихватові, з. вихват, о. вихватом, м. вихваті, к. вихвате