Значення
- (Література) –
Вихваляка — власна назва, що позначає персонажа з українського народного фольклору, зокрема з колядок та щедрівок, який є уособленням хвастощів, пихи та марнославства; той, хто вихваляється, бахур.
- (Лінгвістика) –
Вихваляка — власна назва, що вживається як прізвисько або іронічне ім’я для людини, схильної до хвастощів та самовихваляння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вихваляка, р. вихваляки, д. вихваляці, з. вихваляку, о. вихвалякою, м. вихваляці, к. вихваляко