вихвалка

[ʋɪxʋɑlkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва для квітки, що має інші поширені назви — зокрема, може означати рослину з родини айстрових, відому як “сонцецвіт” або “соняшник” (Helianthus).

  2. (Ботаніка) –

    У діалектній мові може вживатися для позначення будь-якої яскравої, пишної квітки, яка виділяється, “вихваляється” своєю красою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вихвалка, р. вихвалки, д. вихвалці, з. вихвалку, о. вихвалкою, м. вихвалці, к. вихвалко

Більше записів