вихвалення

[ʋɪxʋɑlɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “вихваляти” — надмірне, захоплене висловлювання похвали когось або чогось, часто з перебільшенням гідних якостей.

  2. (Лінгвістика) –

    Результат такої дії — похвальні, захоплені висловлювання, слова, якими когось або щось надмірно хвалять.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вихвалення, р. вихвалення, д. вихваленню, з. вихвалення, о. вихваленням, м. вихваленні, к. вихвалення

Більше записів