вихвачення

[ʋɪxʋɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “вихвачати” — швидке виймання, витягування чогось, зазвичай з силою або різким рухом.

  2. (Техніка) –

    (У техніці, обробці матеріалів) Видалення частини матеріалу (наприклад, металу) шляхом різання, стругання або подібної механічної обробки.

  3. (Лінгвістика) –

    (Переносно) Витягнення, виокремлення окремих фрагментів, уривків із тексту, мовлення або контексту, часто без урахування цілісності або повного змісту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вихвачення, р. вихвачення, д. вихваченню, з. вихвачення, о. вихваченням, м. вихваченні, к. вихвачення

Більше записів