Вихруватість — властивість за значенням прикметника “вихруватий”; здатність до швидкого обертання, вихровий характер руху.
вихруватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Вихруватість — властивість за значенням прикметника “вихруватий”; здатність до швидкого обертання, вихровий характер руху.
Відсутні