вихроутворювання

1. Фізичний процес утворення вихорів (завихрень) у потоці рідини або газу, що виникає за певних умов течії, наприклад, при обтіканні перешкод або через нестійкість потоку.

2. У техніці та гідроаеродинаміці — явище формування локалізованих областей інтенсивного обертального руху середовища, яке може мати як корисні (наприклад, для змішування), так і шкідливі (наприклад, опір, кавітація) наслідки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |