Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка отримала виховання, освіту або професійну підготовку в певному навчальному чи виховному закладі, а також та, що перебуває під чиїмось педагогічним або духовним впливом.
2. Той, хто виріс, сформувався під впливом певних ідей, середовища, обставин або внаслідок діяльності якоїсь людини.
3. (у спеціальному контексті) Тварина, яку вирощують і годують люди, на відміну від дикої; вихована тварина.
Приклад 1:
Он і секс-ідол українського дівоцтва, вихованець кафедри фізики ЛНУ співає, маскуючи внутрішні конвульсії патріотичним пафосом: «Веселі, брате, часи настали… і замість мами — глуха стіна». Їй-бо, нічого трагічнішого й тужнішого в національній поезії я не зустрічав.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Чи так чи сяк, а Шпак дурак… Згадався побіжно другий вихованець совєтського режиму, представник сталінської інтелігенції, тупий, бездарний парубчак, що гнувся теж бути поетом і що про нього часто говорили жартома: Шеремет не поет, не поет Шеремет. 10/VІІ — 42 р. Сьогодні рівно місяць, як я приїхав до Києва.
— Невідомий автор