Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова «вихопити»; швидке виймання, витягання чогось, раптове захоплення або відбирання.
- (Фізика) –
У техніці, фізиці — процес миттєвого відокремлення, вилучення частини чогось із потоку, системи або середовища (наприклад, вихоплення нейтрона, частки).
- (Спорт) –
У спорті (боротьба, фехтування тощо) — раптовий прийом, який полягає у швидкому захопленні або вибиванні зброї, предмета з рук супротивника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вихоплення, р. вихоплення, д. вихопленню, з. вихоплення, о. вихопленням, м. вихопленні, к. вихоплення