вихолощеність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Властивість за значенням прикметника “вихолощений”; стан, коли щось позбавлено сутності, живої сили, оригінальності або гостроти, перетворено на беззмістовну, формальну оболонку.

2. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — втрата чіткості, виразності, ідейної наповненості (про мову, стиль, мистецтво тощо).

3. (Медицина) –

   У біологічному або медичному контексті — стан організму після кастрації (оскоплення).

Правопис та відмінювання