Значення
- (Психологія) –
Дійсна назва процесу, коли хтось виходжує когось або щось — тобто доглядає, вирощує, виплековує, виховує з особливою турботою та стараннями.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — ретельне та терпляче доведення чогось до належного стану, завершення; старанна обробка, опрацювання (наприклад, тексту, ідеї, проекту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виходжування, р. виходжування, д. виходжуванню, з. виходжування, о. виходжуванням, м. виходжуванні, к. виходжування