виходець

[ʋɪxodɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа, яка вийшла (переселилася) з однієї країни, місцевості, середовища в іншу; уродженець певної території, що живе за її межами.

  2. (Історія) –

    Заст. Той, хто вийшов, звільнився з кріпацтва, з підневільного стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виходець, р. вихідця, д. вихідцеві, з. вихідця, о. вихідцем, м. вихідцеві, к. вихідцю

Більше записів