Значення
- (Лінгвістика) –
Розмовне позначення жінки або дівчини, яка схильна виказувати, звинувачувати, доносити на когось, розповідати про чиїсь провини, часто з метою нашкодити або виставити себе в кращому світлі; ябеда, наклепниця.
- (Соціологія) –
У спеціальному контексті (наприклад, в освіті або вихованні) — жінка, яка повідомляє про порушення правил, недоліки чи негативні вчинки інших, часто вважаючи це своїм обов’язком; донощиця, фискалка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виказувачка, р. виказувачки, д. виказувачці, з. виказувачку, о. виказувачкою, м. виказувачці, к. виказувачко