виканючити

[ʋɪkɑnjut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Отримати щось (часто — гроші, послугу, привілеї) шляхом нав’язливого блага́ння, улесливого випрохування або принизливого залицяння.

  2. (Психологія) –

    Домогтися чогось, використовуючи нещирість, лестощі або підлабузництво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я виканючу, ти виканючиш, він виканючить, ми виканючимо, ви виканючите, вони виканючать

Більше записів