виканючувати

[ʋɪkɑnjut͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дієслово, що означає настирливо, зі сльозами або приниженням випрошувати щось, благати, виблагати.

  2. (Лінгвістика) –

    Отримувати щось (переважно матеріальне) шляхом настирливого та принизливого випрошування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я виканючую, ти виканючуєш, він виканючує, ми виканючуємо, ви виканючуєте, вони виканючують

Більше записів