в’їзд

1. Дія за значенням дієслова в’їжджати; переміщення транспортного засобу або вершника кудись, зазвичай усередину обмеженого простору (на подвір’я, у населений пункт, на територію).

2. Місце, призначене або пристосоване для здійснення такої дії; в’їзна частина, отвір у чомусь (наприклад, у воротах, паркані), початок дороги, що веде кудись.

3. У містобудуванні — вулиця, провулок або інша транспортна артерія, що сполучає магістральну дорогу з мікрорайоном, житловою зоною або окремим об’єктом і призначена переважно для в’їзду транспорту.

Приклади:

Приклад 1:
Навіть легальні гасла STOP обіцяють не зупинку, а контрольовані в’їзд-виїзд. Навіть реклами «Останнього спочинку» гарантують не кінцеве пристановище, а тільки якісне упакування для переселенця на той світ.
— Невідомий автор