Значення
- (Лінгвістика) –
Видавати голосні звуки, гучно й різко викрикувати, зазвичай виражаючи сильні емоції (радість, здивування, біль, тривогу тощо).
- (Лінгвістика) –
У мовленні: промовляти щось голосно, наголошуючи, з підвищеною інтонацією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вигукую, ти вигукуєш, він вигукує, ми вигукуємо, ви вигукуєте, вони вигукують