Значення
- (Лінгвістика) –
Незмінна частина мови, що виражає почуття, емоції, волю, а також служить для мовного етикету, не називаючи їх безпосередньо (наприклад: ах, ой, гей, привіт, браво).
- (Лінгвістика) –
Голосний вияв емоції, окрик, уривчастий вираз, що виривається в певній ситуації (наприклад: вигук радості, зойк, крик тривоги).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигук, р. вигуку, д. вигукові, з. вигук, о. вигуком, м. вигукові, к. вигуку