Значення
- (Лінгвістика) –
Лексико-граматичний розряд вигуків, що є немотивоними словами, які своїм звуковим складом наслідують різноманітні звуки живої та неживої природи, техніки, а також відтворюють звуки, що супроводжують рух або дію (наприклад: гав-гав, кукуріку, дзинь, буль, тук-тук).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигук-звуконаслідування, р. вигуку-звуконаслідування, д. вигукові-звуконаслідуванню, з. вигук-звуконаслідування, о. вигуком-звуконаслідуванням, м. вигукові-звуконаслідуванні, к. вигуку-звуконаслідування