вигніток

[ʋɪɦnitok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    (діал.) Те саме, що вигін — ділянка землі, переважно біля села, де випасають худобу; пасовище.

  2. (Зоологія) –

    (діал.) Місце, де виганяють, випасають птицю; вигул для птиці.

  3. (Соціологія) –

    (діал., рідк.) Те, що вигнано, вигнанець; вигнанка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигніток, р. вигнітку, д. вигніткові, з. вигніток, о. вигнітком, м. вигніткові, к. вигнітку

Більше записів