вигнанниця

[ʋɪɦnɑnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка або дівчина, яку було насильно вигнано, вислано з рідної землі, країни, місця проживання або спільноти; заслана.

  2. (Соціологія) –

    Жінка або дівчина, яка добровільно покинула рідні місця, перебуває на чужині, часто через політичні, релігійні чи інші переслідування; вимушена емігрантка, біженка.

  3. (Психологія) –

    (переносне значення) Жінка або дівчина, яка почувається самотньою, відчуженою, відкинутою від колективу, родини або звичного середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигнанниця, р. вигнанниці, д. вигнанниці, з. вигнанницю, о. вигнанницею, м. вигнанниці, к. вигнаннице

Більше записів