вигнанництво

[ʋɪɦnɑnnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Стан, становище або діяльність вигнанця; перебування на засланні або в еміграції, часто з активним суспільно-політичним, культурним чи творчим життям на чужині.

  2. (Соціологія) –

    Сукупність вигнанців, їхнє середовище або спільнота, що сформувалася за межами батьківщини.

  3. (Історія) –

    Історична назва періоду або явища в житті українського народу, пов’язаного з масовою політичною еміграцією, зокрема після національно-визвольних змагань XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигнанництво, р. вигнанництва, д. вигнанництву, з. вигнанництво, о. вигнанництвом, м. вигнанництві, к. вигнанництво

Більше записів