Значення
- (Юриспруденція) –
Примусове видалення когось із певного місця, країни або спільноти; заслання, висилання.
- (Історія) –
Стан того, хто вигнаний; перебування на засланні, у вигнанні.
- (Історія) –
У біблійній та історичній термінології — період примусового перебування народу на чужій землі (наприклад, Вавилонське вигнання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигнання, р. вигнання, д. вигнанню, з. вигнання, о. вигнанням, м. вигнанні, к. вигнання