Значення
- (Історія) –
Особа, яку було насильно вигнано з рідної землі, батьківщини або певної території, часто з політичних, національних, релігійних чи інших мотивів; той, хто перебуває у вигнанні.
- (Соціологія) –
Той, хто був виключений, вигнаний з якоїсь організації, колективу, спільноти (наприклад, зі школи, робочого місця, громади).
- (Психологія) –
У переносному значенні: той, хто почувається відчуженим, самотнім, позбавленим зв’язку зі своїм оточенням або звичним середовищем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигнанець, р. вигнанця, д. вигнанцеві, з. вигнанця, о. вигнанцем, м. вигнанцеві, к. вигнанцю