Словник Української Мови
Буква
1. Зробити глухим, позбавити слуху; також переносно: зробити нечутним, приглушити звук чогось.
2. У техніці: зменшити інтенсивність звуку, шуму або вібрації за допомогою спеціальних пристроїв, матеріалів або конструктивних рішень; заглушити.
3. Переносно: придушити, знищити, не дати розвинутися (про почуття, думку, явище тощо).
Приклад 1:
— Це правда, князю: ми божа пшениця, а пшениця повинна виглушити бур’ян і викоренити його; але що я не діяв, не йдуть «лайдаки» слідком за нами: вже й церкви запечатував, і посилав пригоничів, щоб киями заганяли хлопів у костьоли, напустив на їх святих отців єзуїтів. А вони не йдуть та й годі!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”