Значення
- (Література) –
Той, хто вигадує, створює щось нове, оригінальне; винахідник, творець.
- (Психологія) –
Той, хто схильний до вигадок, фантазій; фантазер, мрійник.
- (Лінгвістика) –
Той, хто навмисно створює неправдиві історії, розповідає неправду; брехун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигадник, р. вигадника, д. вигадникові, з. вигадника, о. вигадником, м. вигадникові, к. вигаднику